22 червня відзначають День пам’яті і скорботи

Щороку 22 червня Україна згадує про мільйони людей, що полягли на кривавих полях Другої світової війни. У цей день по всій країні проводилися зустрічі з ветеранами, благодійні акції та хвилини мовчання – все для того, щоб більше наша країна не дізналася, що таке, коли батьки ховають дітей.

Зараз, в період повномасштабної війни з Росією, ця дата набула нового, ще більш трагічного, сенсу.

День пам’яті сьогодні – історія виникнення

Пам’ятна дата опинилася в календарі українських подій, про які варто пам’ятати, не відразу – відповідний указ був підписаний Леонідом Кучмою тільки у 2000 році. Подію назвали “День скорботи й вшанування пам’яті жертв війни в Україні”, а на рішення президента вплинула ініціатива громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних сил та жертв нацистських переслідувань.

У цей день необхідно поставити свічку за всіх тих дочок і синів України, які загинули заради свободи й незалежності нашої держави.

22 червня – що сталося і навіщо про це пам’ятати

81 рік тому, о 04:00 ранку, попри підписаний Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом, німецькі війська атакували кордони СРСР. Так почалася Велика Вітчизняна війна, яка забрала за собою мільйони життів і доль.

Для України період з 1941 по 1945 рік – справжня національна трагедія, а не тільки участь у найкривавішому і масштабному конфлікті XX століття. Включена до складу СРСР, Україна повинна була відстоювати інтереси великої держави, тому чоловіки-українці призивалися в радянську армію і перебували в УПА, захищаючи свою країну від загарбників.

Українське населення перенесло стільки горя, скільки не можна описати словами:

спалення сіл і цілих міст;

голокост;

голод;

розстріли мирного населення.

І це далеко не повний список звірств, яким піддавався український народ. Загальні втрати України склали 8-10 млн осіб. Люди гинули на фронті, вмирали від голоду в тилу, були вивезені до Німеччини або на територію Росії.

Страждали українці не тільки на передовій – в зруйнованих селах і містах залишалися жінки з дітьми, молоді дівчата, немічні бабусі, які змушені були самостійно справлятися з усіма тяготами й страшними наслідками окупації ворогом рідної землі.

День пам’яті і скорботи – чергове нагадування тим, хто нині живе на Землі про те, як нещадна і жорстока війна, і чому нам варто вчитися на помилках минулих поколінь.

За матеріалами: https://cutt.ly/5Kx5kQE