Село, що близьке до серця

Українські села – одні з найколоритніших місць у світі. Невеличкі, але дуже мальовничі поселення, вони є скарбницями нашої нації, продовженням та збереженням її традицій. Вони  повертають до розуміння істинних людських цінностей, дарують радість простого.

Одним з таких затишних поселень є село Широка Балка Станіславської сільської територіальної громади, що розташоване на території Херсонського району Херсонщини на березі Дніпро-Бузького лиману.

Ця місцевість була заселена здавна. У  ній виявлені залишки поселення доби бронзи і міді (ІІІ-ІІ тис. до н.е.), городище «Золотий ріг» та курганний могильник (І тис. до н. е.- ІІІ тис. н.е.) сарматів (І тис. н.е.) і кочівників (ХІ-ХІІІ тис.). Знайдено дві римські монети, серед них – денарій Марка Аврелія та дві ольвійські монети, нечисленні уламки кераміки черняхівської культури. Однак, ще до сьогодні односельці розповідають легенду про походження його назви. Нібито одного разу містечком, яке ще не мало назви, проїжджала цариця Катерина. Погляд її зупинився на дуже широкій балці, що була на території селища, і цариця вирішила назвати це село Широка Балка. Від 1856 року починаються перші згадки про Широку Балку, як село.

Досі у селі збереглися останки античного поселення «Золотий Мис». Це городище є пам’яткою археології. Городище, площею близько 1 га,  має в плані трапецоїдну форму, розташоване вздовж уривистого берега Дніпро-Бузького лиману в напрямку північний схід-південний захід на висоті 22 м від рівня води. Межами пам’ятки на північному сході, заході й півночі є балки. В береговому обриві помітні контури господарчих ям, кількість яких змінюється в міру обвалів. У вертикальному розрізі ями мають грушеподібну форму. Під час обвалів серед знахідок зустрічаються камені від домобудівництва, уламки античних амфор, червонолакового та сіроглиняного ліпного посуду. Вважається, що відвідувачі й зараз можуть знайти тут золото скіфів.

Село Широка Балка було місцем щасливих людей. Споглядаючи красу навколишньої природи, вдихаючи на повні груди чистого повітря над найбільшим лиманом України, всі, хто там мешкав та бував відчували притоки тільки позитивної енергії, огорталися відчуттям щастя від «польоту» над водою, скелями, буднями.