Наслідки російського екоциду для довкілля Херсонщини

Станом на початок 2025 року з 84 територій та об’єктів природно-заповідного фонду Херсонської області декокуповано 29. Під тимчасовою окупацією та бойовими діями залишаються 55 природоохоронних територій площею близько 354 180,6 га, що становить 95% від загальної площі ПЗФ.

У зоні активних бойових дій перебувають цілинні нерозорані степи та приморські екосистеми, зокрема національний природний парк «Кам’янська Січ», ландшафтні заказники загальнодержавного значення «Олександрівський» та «Станіславський».

Тривалий час бушували пожежі на Кінбурнській косі, що є частиною Чорноморського біосферного заповідника. На суходільних ділянках та островах (14 800 га) розташовані бойові позиції ворожих військ, мінні поля, знищенні лісові насадження.

В зоні гуманітарної кризи опинилися Біосферний заповідник «Асканія-Нова» та національні природні парки «Азово-Сиваський», «Джарилгацький» та «Нижньодніпровський» – там також фіксуються численні пожежі.

Внаслідок підриву російською армією греблі Каховської ГЕС було затоплено 600 км² території Херсонщини, у тому числі майже третина лісів -64 тис. га. Постраждали майже 30% природоохоронного фонду області, які практично неможливо відновити в первозданному вигляді.

Витік води з Каховського водосховища та затоплення територій нижче зруйнованої греблі вплинуло на рибну та наземну фауну, птахів, придонну фауну, рослинний світ, рідкісні біотипи/оселища, на території природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі, а також на водно-болотні угіддя міжнародного значення і спричинило затоплення річок.

Ситуація ускладнюється замінуванням території, адже після розмінування природно-заповідних територій утворюються воронки від вибухів, відтак, суттєво псуються або знищуються природні ділянки та все живе на них.

До зони підтоплення потрапили АЗС, нафтобази, об’єкти промисловості, місця зберігання хімікатів тощо.

Загальну шкоду, нанесену війною та російською федерацією заповідним територіям, важко оцінити, адже окрім питання значного ускладнення проведення оцінки в результаті замінування та окупації, втрату унікальних територій та об’єктів тваринного і рослинного світу оцінити неможливо.

Наразі сума підрахованих збитків від воєнного злочину ворога становить майже 14 мільярдів доларів.

Крім того, в результаті руйнування греблі Каховської ГЕС втрачено 35% запасу прісної води – промисловість і аграрний сектор Херсонщини втратили до 94% води, а Дніпропетровщина – до 70%. Вода з Каховського водосховища постачалась до Бердянська Запорізької області та для забезпечення населення, що проживає у східній частині Херсонщини. Знищення Каховського водосховища призвело до зниження рівня водоносних горизонтів та, в свою чергу, до проблем з питним водопостачанням населення області.

До руйнування греблі Каховської ГЕС на Херсонщині зрошувалися 420 тис. га земель і планувалося збільшити цю площу до 600 тис. га. У Херсонській області 94% систем зрошення користувалися Каховським водосховищем, у Запорізькій та Дніпропетровській – 74% та 30% відповідно.

Також щороку втрачається від 1,5 до 2 мільярдів кіловат-годин виробітку електроенергії, що означає щорічні збитки у 8–10 мільярдів гривень. ГЕС і ГАЕС відіграють важливу роль в енергетичній системі України, особливо в години пікового навантаження, коли відбувається максимальне споживання електроенергії. У цьому контексті роль Каховської ГЕС особливо важлива для південних регіонів України, де наявна висока вітрових та сонячних електростанцій.

Запорізька атомна і теплова електростанції залежать від наявності технологічної води, в тому числі, для ставка-охолоджувача ЗАЕС. В результаті зниження рівня води у Каховському водосховищі з’явилася значна загроза аварії.