Новий хаб допомоги родинам з дітьми в Херсоні навчає сім’ї взаємо розумінню
Валентина, кейс-менеджерка «Першого Таврійського» хабу в Херсонській громаді, вже вісім
місяців займається з маленьким Андрійком, якому нещодавно виповнилось 4 рочки,
використовуючи свій плідний досвід виховательки в дитячому садочку. Одночасно вона
спілкується і з мамою Тетяною, вирішуючи проблеми порозуміння в сім’ї щодо виховання сина.
Валентина розповідає історію дитини: «Проблема маленького Андрійка в тому, що він не
адаптований до спілкування з іншими дітьми. Коли почалася війна, йому було лише два роки, і
сім’я вимушена була рятуватись від окупації та переїхати Одеської області. Дитина до 3-х років
не розмовляла, виражала свої емоції та побажання лише криком, істериками, падінням на
підлогу та голосним протестом. Сім’я жила в евакуації в замкненому просторі старої дачі, без
спілкування з іншими дітьми».
Після звільнення Херсону родина повернулася додому, але Андрійко, якому виповнилось вже три
рочки, так і не почав розмовляти, продовжував лише криком вимагати постійної присутності
мами поруч з ним. Проблеми в сім’ї наростали, батько втратив роботу, а мама Тетяна не могла
піти на роботу через небажання дитини залишатись без мами хоч на хвилину. І у Тетяни почалося
нервове вигорання.
«Перший Таврійський» хаб приєднався до проекту громадської організації «Успішна
жінка» лише в червні 2024 року, а до того працював в іншій локації, куди вісім місяців назад
Тетяна привела свого Андрійка. Кейс-менеджерка та соціальний педагог Валентина почала
займатися з малюком спочатку сама, потім приєдналися психолог та логопед, яких не було на
старій локації.
Окремо Валентина та психолог працювали з мамою Тетяною, яка не могла сама впоратись з
проблемами в сім’ї: почалися свари з чоловіком через різні підходи до виховання. Допомога
психолога дозволила мамі переконливо пояснити батькові Андрійка, що для дитини необхідна
дисципліна та певний графік в іграх на планшеті, в різних форм занять або відпочинку. Активна
комунікація Валентини з мамою допомогла батькам навчитись, як стимулювати Андрійка
висловлювати словами, а не лише криком, свої почуття. В результаті активного спілкування з
батьками Валентина зробила висновок, що «зараз наш хаб – це як острівець безпеки та
відпочинку для мами, яка може тут трошки розслабитись та відпочити. Ми поступово просили
маму сідати трошки подалі від Андрійка, але з часом дитина почала довіряти Валентині та іншим
співробітникам хабу, і залишатись на індивідуальних заняттях без мами». А мама Тетяна
отримала можливість в цей час поспілкуватися з іншими мамами, послухати різний досвід,
відпочити.
Валентина спочатку проводила заняття з малювання, яке Андрійко дуже любить, і при
цьому не розмовляє. Через певний час кейс-менеджерка почала просити дитину просто
повторювати за нею односкладові слова, пізніше – двоскладові слова та маленькі
словосполучення, які необхідно було повторити для розуміння улюбленого малювання: «І нам
вдалося поєднати обидва заняття в такий цікавий тандем: малюємо – повторюємо слова –
малюємо, і так далі», – ділиться успіхами Валентина.
Успіхи в мовленні дитини розвивалися і після періоду повторення слів та словосполучень, коли
Андрійко вперше вимовив самостійне слово під час перебування в хабі, і це було ім’я «Валя».
Далі – ще краще: Андрійко почав розширяти свій круг спілкування до групи інших дітей-
однолітків на групових заняттях. Його звернення до кейс-менеджерки теж розвернулося в
маленьке речення: «Валя, люблю!», а мама при цьому дуже радіє такому мовленнєвому прогресу
у дитини.
Мама з Андрійком відвідує хаб допомоги родинам з дітьми майже щодня, хлопчик дуже
любить ці заняття, біжить назустріч, заскакує на руки своїй «Валі» та каже, що це його дитячий
садочок. Валентина розповідає: «В останній час ми з ним перейшли від малювання до матер-
класів, дитина щось робить разом з мамою (наприклад, яскравий колаж-соняшник) і потім
приносить додому і дарує татові. Інколи син з мамою залишаються і на старшу групу, де готують
більш складні вироби (наприклад, сову), і вони разом з цим справляються».
Мама Тетяна з вдячністю зізнається: «Цей безпечний та творчий простір хабу – як ковток
свіжого повітря для мене, яким я не можу надихатись, і зовсім звідси б не уходила, настільки
гарно я тут себе почуваю». «Ця родина уважно прислухається до наших порад, допомагає нам
працює з дитиною та з її мовленням разом, – ділиться Валентина. – Мама розуміє, як це важко,
але перші успіхи нас всіх надихають. Тому ми раді покращили життя і мамі і татові, і звісно ж –
зробити життя малюка в важких умовах бомбардування Херсону більш щасливим».
Валентина поділилася планами взяти цю родину в «кейс-менеджмент», себто забезпечити їх
всім необхідним для проживання та розвитку дитини.
Громадська організація “Успішна жінка” у співпраці з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та за підтримки
Міністерства закордонних справ і міжнародної торгівлі Канади реалізує проєкт “Надання психосоціальної підтримки
та кейс-менеджмент родин з дітьми у Херсонській області, які постраждали внаслідок війни” у форматі хабів,
впроваджуючи інтегровану модель психосоціальних послуг.