Пам’яті патріотів, закатованих окупантами у Херсоні

Березень 2022 року. Місто Херсон окуповане, бійці Херсонської ТРО вимушені переховуватися від окупаційних військ.  Та ховатися — не означає здаватися: велика частина оборонців Херсона переходить у підпілля та починають чинити опір.

Полковник поліції Віталій Лапчук, загинув у російському полоні. Жодного прізвища своїх підлеглих згодом під тортурами Віталій не видав…

24 лютого застало  48-річного херсонця, підполковника поліції, викладача Херсонського юридичного інституту Віталія Лапчука у відрядженні на Київщині. Коли він дізнався, що російська армія нанесла ракетний удар по літовищу в Чорнобаївці, недалеко від якого розташований родинний будинок, усе кинув і приїхав на Херсонщину. Пішов до військкомату та разом з товаришами встав до лав територіальної оборони.

“Віталій Лапчук горів ідеєю організувати якісний спротив, — говорить його друг Микола Райтаровський. — Він зібрав зброю, яку зміг, сховав її. Навіть мені не сказав, куди. Як потім з’ясувалося, відвіз її до тещі в Степанівку…”.

Віталій Лапчук разом з дружиною Альоною, фото з архіву родини

Віталій Лапчук  із ще одним офіцером Денисом Мироновим взяли автомобіль і почали розвозити хліб, паралельно збираючи кинуту під час оборони міста зброю та вивчаючи місця дислокації ворога, передавали українській армії координати, де саме розміщується ворожа техніка.

27 березня 2022 року Денис та Віталій потрапили у пастку росіян. Тоді обох офіцерів жорстоко побили. У будинку тещі Віталія знайшли зброю, яку він сховав. А потім привезли його додому, де провели обшук.

“До нас додому прийшло девʼять людей. Ті, в кого були прапорці так званої “ДНР”, були неадекватні, троє інших — спокійні, ставили чіткі питання. Я думаю, що це були ефесбешники”, — розповідає дружина Віталія Альона Лапчук. Вже тоді в її чоловіка було понівечене обличчя — зламана щелепа, численні гематоми.

Її разом із сином з пакетами на головах також забрали на допит, перед цим вкравши із дому цінні речі: ноутбук, телефони, золоті коронки бабусі й усі заощадження, а також знайдену зброю.

Допитували їх в будівлі обласного управління поліції в Херсонській області. Альону називали нацисткою й весь час тримали з мішком на голові. Росіяни розпитували про те, чи має її чоловік знайомих у поліції та прокуратурі. Жінка відповіла, що всі поїхали. “Та вони і так все знали”, — каже Альона.

Жінка чула, як за стіною варвари били її чоловіка… У Віталія ж питали про ланцюжок тих, хто чинить росіянам спротив у Херсоні. “Їм потрібні були хлопці з ТРО. Вимагали в нього їх здати”, — розповідає Альона.

Вночі дружину й сина Героя відпустили. Родина виїхала, та Віталій залишався в застінках катівні, де після численних побиттів загинув. Це з’ясувалося в травні 2022 року, коли його тіло з гирею на нозі та слідами катувань знайшли в річці.

Дениса Миронова разом з іншими полоненими 8 квітня 2022 року перевезли після катувань до Севастополя. Там його госпіталізували, але через важкі травми він не вижив. Як кажуть батьки Дениса, його тіло росіяни віддали за обміном, як військового.

Денис та Ксенія Миронови з сином