Обов’язковість комплексних планів просторового розвитку – тези з Конгресу місцевих та регіональних влад

19 червня на майданчику Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України відбулося обговорення про необхідність якнайшвидше відтермінувати обов’язковість створення громадами комплексних планів просторового розвитку.

До засідання в режимі онлайн долучились керівництво Херсонської районної державної (військової) адміністрації, начальники військових адміністрацій населених пунктів Херсонського району та фахівці з просторового розвитку.

Як відомо, Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що до кінця грудня 2024 року усі громади повинні були створити власний комплексний план просторового розвитку (КППР). Але далеко не усі громади змогли виконати цю норму, бо процедура непроста, тривала, дороговартісна і в умовах війни не є головним пріоритетом на місцях.

Щоб відтермінувати обов’язковість створення комплексних планів, 26 лютого цього року Верховна Рада України ухвалила за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо продовження термінів дії документів з планування територій №12283. 11 березня профільний парламентський комітет рекомендував законопроєкт до другого читання. З того часу пройшло вже більше трьох місяців, але до другого читання в Парламенті справа так і не дійшла. При цьому, до законопроєкту народні депутати подали більше 100 правок.

«Обов’язкові комплексні плани просторового розвитку мають бути відтерміновані. Відповідні зміни мають бути ухвалені. Досить гратись функціонуванням громад та тримати в заручниках, як місцеве самоврядування, так і бізнес. Ніякі 100 правок не можуть бути перепоною. Це мізерна кількість. Погоджуюся з позицією, що можна було відхилити всі правки, крім бази проекту та вдосконалень від Міністерства. Просто маємо втрату часу та продовження паралічу системи», – прокоментував народний депутат Віталій Безгін.

Він навів аргументи, чому важливо відтермінувати обов’язковість КППР:

• Громади мають різні фінансові умови. Тим більш під час воєнного стану. Те, що може собі дозволити Київ, не можуть собі дозволити малі громади. Під час війни пріоритетом мають бути видатки на підтримку ЗСУ та ветеранів війни.
• Який сенс в такому дороговартісному документі в регіонах де відбуваються активні бойові дії та нема фіксованої лінії розмежування? Це гроші на вітер.
• Наявні донори спроможні покрити розробку КППР для приблизно 50 громад, а у нас їх 1470, тому покладатися на їх ресурс також неможливо.

Народний депутат вважає, що це питання має бути вирішено вже в липні.

«Крім того, на мою думку, Верховна Рада разом з Урядом мають попрацювати над розширенням пулу цільових донорів, які готові будуть фінансувати розробку КППР для тих громад, котрі вирішать їх розробляти зараз», – сказав Віталій Безгін.

Присутні на обговоренні представники органів місцевого самоврядування підтримали необхідність якнайшвидшого відтермінування обовязковості комплексних планів і зауважили, що зараз ця норма стримує розвиток громад.

«Голови громад висловилися однозначно щодо необхідності відтермінування пунктів про обов’язковість розроблення містобудівної документації, поєднаної із землевпорядною, у форматі електронного документа. Пропозиції від тергромад: продовження дії вищевказаних положень законодавства (відтермінування) на 3 роки після завершення війни для громад прифронтових областей і до 1 січня 2028 року для всіх інших територій», – повідомив Віктор Микита, заступник Керівника Офісу Президента України.

Народна депутатка, голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк теж вважає, що нинішні реалії вимагають відтермінування створення комплексних планів просторового розвитку, особливо у прифронтових областях.

При цьому, за її інформацією, попри війну:

• 492 українські громади вже розпочали процес створення КППР;
• 32 з активно працюють над документом;
• 4 громади вже ухвалили свої КППР.

«Маємо розуміти, що прифронтові громади, перебуваючи поблизу бойових дій, не мають всіх інструментів для забезпечення якісного створення документу. Водночас громади з центральної і західної частини країни цілком справедливо можуть розробляти документ з чітким дедлайном їх прийняття», – вважає Олена Шуляк.

Вона повідомила, що в ході Конгресу спільно з представниками законодавчої, виконавчої та місцевої влади вирішили в терміновому порядку зареєструвати відповідну законодавчу ініціативу, де йтиметься про те, щоб:

• Перенести обов’язкове розроблення КППР на 1 січня 2028 року — для не прифронтових громад; для прифронтових — після закінчення війни + 3 роки.
• Встановити, що наявність комплексного плану при фінансуванні за кошти держбюджету та МФО надає перевагу.
• Відмінити схему гірських територій як обов’язкового документа.

Отже, очікуємо реєстрації нового законопроєкту про відтермінування обов’язковості КППР…