Примус не дорівнює злочину: як працює стаття 40 Кримінального кодексу України

Іноді людина може стати учасником протиправних дій не з власної ініціативи, а через тиск чи загрозу. Українське законодавство розрізняє вчинення злочину з власної волі та дії, скоєні під примусом.

Окупаційні сили країни-агресора нерідко використовують фізичне насильство або психологічний тиск, аби змусити українських громадян співпрацювати. Під загрозою каліцтва, смерті або шкоди рідним, людей змушують виконувати накази, які суперечать національним інтересам України. У таких випадках рішення співпрацювати часто є вимушеним способом вижити.

Щоб захистити осіб, які стали жертвами примусу, Кримінальний кодекс України містить статтю 40. Вона надає правовий захист особам, дії яких були зумовлені безпосереднім примусом — тобто коли людина фактично не мала реальної можливості діяти інакше. У такому разі вона звільняється від кримінальної відповідальності.

Міністерство юстиції України наголошує: навіть у найскладніші часи дотримання принципу верховенства права залишається ключовою основою захисту прав та справедливості для кожного громадянина.

За матеріалами: https://surl.li/kgsrmd