«БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ — ЦЕ КОЛИ МОЖЕШ»: КЛЮЧОВІ ЗАСАДИ БЕЗБАР’ЄРНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В УКРАЇНІ

«БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ — ЦЕ КОЛИ МОЖЕШ»: КЛЮЧОВІ ЗАСАДИ БЕЗБАР’ЄРНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В УКРАЇНІ

Всеукраїнська кампанія соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш», ініційована першою леді України Оленою Зеленською, спрямована на формування країни, де бар’єри зникають — фізичні, інформаційні, цифрові, економічні та соціальні. Міністерство охорони здоров’я України долучилося до цієї ініціативи через свій флагманський проєкт — «Розвиток системи реабілітаційної допомоги».

«Розвиток системи реабілітаційної допомоги» — це флагманський проєкт МОЗ України, що базується на філософії доступної, гідної та людиноцентричної реабілітації. Він має свій ключовий меседж: безбар’єрність — це коли можеш пройти шлях реабілітації без перешкод.

Разом із Сергієм Худою, фізичним терапевтом Дитячої Лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова та амбасадором безбар’єрності від МОЗ України ми підготували ключові засади безбар’єрної реабілітації в Україні.

Фізична безбар’єрність: реабілітація починається з порога закладу

Якщо людина не може зайти до будівлі, дістатися кабінету чи пересуватися коридорами — реабілітації фактично не існує. Безбар’єрна фізична реабілітація передбачає зручний під’їзд і транспорт для тих, хто не може дістатися самостійно, наявність пандусів, підйомників, ліфтів і широких дверей, а також — безпечні коридори без вузьких проходів. Фізична доступність дає людині можливість думати не про те, «як зайти», а про те, «що я сьогодні зможу».

Інформаційна безбар’єрність: коли людина не губиться в системі

Реабілітація не повинна перетворюватися на квест із питаннями «куди звернутися» чи «як записатися». Зрозуміла навігація, доступна інформація для людей з різними способами сприйняття, прості пояснення без складних термінів — усе це забезпечує відчуття контролю і безпеки. Людина має право розуміти, а не просто слухати.

Цифрова безбар’єрність: технології повинні спрощувати життя

Онлайн-сервіси у сфері реабілітації мають бути інструментом зручності, а не складнощів. Це означає можливість записатися без черг і довгих дзвінків, доступність сайтів для людей із різними потребами, використання телемедицини там, де людина не може приїхати особисто, а також — прості електронні форми, які не потребують допомоги ІТ-фахівця. Цифрова безбар’єрність знімає бар’єри часу, дистанції й виснаження.

Суспільно-громадянська безбар’єрність: реабілітація повертає до життя, а не ізолює

Мета реабілітації, каже Сергій Худа, — не лише відновити функції, а повернути людину до активного життя. Це включає можливість повернутися до навчання, роботи, спорту, участі в сімейному й соціальному житті. Психологічна та емоційна підтримка, відчуття включеності та потрібності допомагають людині не «випадати зі світу», а зберігати зв’язок із ним.

Освітня безбар’єрність: реабілітація — це також навчання

Ефективна реабілітація неможлива без навчання людини та її родини. Це включає навички самообслуговування, адаптацію до нових умов життя, інструктажі для батьків, партнерів і опікунів, а також готовність фахівців пояснювати просто і з повагою. Освітня безбар’єрність прибирає страх перед майбутнім і дає інструменти для впевненості.

Економічна безбар’єрність: реабілітація має бути доступною для всіх

Людина не має обирати між здоров’ям і фінансовим виживанням. Економічна безбар’єрність включає відсутність прихованих платежів, забезпечення необхідним за кошти держави, підтримку у поверненні до праці чи здобуття нової професії, а також допомогу у відновленні фінансової автономії. Коли гроші не стоять між людиною і її відновленням, з’являється шанс на реальне, повноцінне життя.

За матеріалами Міністерства охорони здоров’я України