Робота педагога з дітьми в умовах надзвичайних ситуацій пов’язана з високим психологічним напруженням та значними емоційними витратами.

? Тому піклування і турбота педагога про себе – це перша і важлива умова його здатності працювати з дітьми, які зазнали впливу травмувальних подій.
? Недотримання правил екологічності своєї праці та вимог емоційної безпеки діяльності може призвести до порушень здатності педагога виконувати свої професійні обов’язки, до зниження задоволення собою, професією, життям, тобто – до професійного вигорання.
? Встановлено, що до вигорання більше схильні спеціалісти, які змушені через свою професійну діяльність багато та інтенсивно контактувати з іншими людьми, оскільки вони під час роботи зазнають сильних нервово-психічних навантажень, що проявляються в емоційній втомі та виснаженні. Як наслідок, змінюються поведінка, почуття, мислення, здоров’я, ставлення до роботи, людей і власного життя.
? Найчастіше (від 30 до 90% працівників) симптоми вигорання виявляються в таких професійних групах: лікарі, медичні працівники психіатричної сфери, вчителі, психологи, соціальні працівники, рятувальники, працівники правоохоронних органів.
? Найскладнішим є те, що вигорання розвивається поступово, і в цьому його підступність. Людина часто не усвідомлює симптомів. Вона не може побачити себе збоку і зрозуміти, що відбувається.
Тому профілактика професійного вигорання починається з уміння розпізнавати і розуміти суть проблеми, захищати свою нервову систему засобами психологічної саморегуляції.
? Гортайте карусель, щоб дізнатися базові правила попередження емоційного вигорання!
За порадами від ЮНІСЕФ
#освітнійцентрверховноїрадиукраїни