Стратегічне планування безбар’єрності: 5 кроків для громади

Інформаційний постер українською мовою: угорі логотип України та Мінрегіону ліворуч, праворуч — логотип “Рух без бар’єрів”; у центрі напис — “Стратегічне планування безбар’єрності”; нижче синій круг із цифрою “5” та текстом “кроків для громади”; на фоні білий символ людини у візку

5 кроків для громади — стратегічне планування безбар’єрності

Для кожної громади безбар’єрність має бути частиною загального планування розвитку. Тому важливо включати відповідні цілі та завдання до Стратегії розвитку громади. Водночас вони мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року та враховувати реальні потреби людей у конкретній громаді.

Інформаційний постер українською мовою: угорі логотип Мінрегіону та “Рух без бар’єрів”; центральний напис — “Крок 1. Зрозуміти, які бар’єри заважають людям”; нижче перелік дій — аналіз даних і моніторинг доступності, збір відгуків мешканців, врахування досвіду людей, які стикаються з бар’єрами; унизу зазначено, що процес координує уповноважена особа з питань доступності

Крок 1 — аналіз бар’єрів та досвіду людей для створення безбар’єрної громади

Крок 1. Зрозуміти, які бар’єри є в громаді

Почати варто з простого питання: що саме заважає людям повноцінно користуватися простором, послугами та можливостями громади? Для цього потрібно проаналізувати результати щорічного моніторингу безбар’єрності, дані про доступність інфраструктури та послуг, звернення жителів. Важливо почути самих людей — громадські організації, людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми та інших людей, які постійно або час від часу стикаються з бар’єрами. Уповноважений з безбар’єрності в громаді координує цю роботу: збирає пропозиції до плану та стратегії, стежить за їх виконанням і доповідає про результати Місцевій раді безбар’єрності.

Інформаційний постер українською мовою: угорі логотипи Мінрегіону та “Рух без бар’єрів”; центральний напис — “Крок 2. Визначити пріоритети”; підзаголовок — “Що потрібно змінити насамперед?”; нижче пояснення про раду з питань доступності, яка об’єднує представників влади, громадськості та інших сторін; унизу блок із трьома пунктами — основні виклики, пріоритети громади, рішення, які потрібні людям

Крок 2 — визначення пріоритетів громади для безбар’єрного розвитку

Крок 2. Визначити пріоритети разом із Місцевою радою безбар’єрності

Зібрана інформація допомагає громаді визначити, що потрібно змінити в першу чергу. Місцева рада безбар’єрності — майданчик, де представники місцевого самоврядування, громадськості та інших заінтересованих сторін можуть разом визначити основні виклики та пріоритети. Такий підхід допомагає врахувати реальні потреби людей ще до того, як громада ухвалить рішення.

Інформаційний постер українською мовою: угорі логотипи Мінрегіону та “Рух без бар’єрів”; центральний напис — “Крок 3. Безбар’єрність — частина Стратегії розвитку громади”; нижче перелік шести напрямів — фізична, інформаційна, цифрова, суспільно‑громадянська, освітня, економічна; унизу жовтий блок із текстом — “Кожна громада визначає власні пріоритети відповідно до своїх потреб”.

Крок 3 — включення безбар’єрності до стратегії розвитку громади.

Крок 3. Включити безбар’єрність у Стратегію розвитку громади

Цілі та завдання з безбар’єрності у Стратегії розвитку громади мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії:

• фізична;

• інформаційна;

• цифрова;

• освітня;

• економічна безбар’єрність.

Водночас кожна громада сама визначає, на чому варто зосередитися насамперед — залежно від своїх потреб і особливостей.

Інформаційний постер українською мовою: угорі логотипи Мінрегіону та “Рух без бар’єрів”; центральний напис — “Крок 4. Перетворити цілі на проекти”; нижче перелік дій — визначити конкретні заходи, строки, відповідальних, показники результату, джерела фінансування; додатково — “Використовувати екосистему DREAM для залучення інвестицій”; унизу виділений блок — “Центр експертизи — практична підтримка громад у плануванні та реалізації безбар’єрних рішень”

Крок 4 — від цілей до конкретних проектів для безбар’єрної громади

Крок 4. Перетворити цілі на конкретні проєкти та передбачити кошти

Кожна ціль має перетворюватися на конкретні дії: що саме зробити, коли, хто відповідає, як виміряти результат і джерела фінансування.

Важливо, щоб Стратегія розвитку, план заходів, місцеві програми та бюджет були пов’язані між собою. Тоді безбар’єрність не залишатиметься лише задекларованою ціллю, а перетворюватиметься на конкретні зміни. Для залучення інвестицій громади можуть використовувати екосистему DREAM.

Також громади можуть отримати практичну підтримку Центру експертизи, який працює на основі досвіду першої та другої черг «Руху без бар’єрів».

Центр допомагає на всіх етапах — від планування та проєктування безбар’єрних маршрутів до пошуку грантових можливостей для реалізації проєктів.

Подати запит до Центру експертизи можна за адресою: barrierfreeroots@gmail.com

Інформаційний постер українською мовою: угорі логотипи Мінрегіону та “Рух без бар’єрів”; центральний напис — “Крок 5. Перевірити результат”; нижче текст — “Оцінювати не лише кількість виконаних заходів, а їхній реальний вплив на людей”; перелік груп для оцінки — місцева рада безбар’єрності, амбасадори з безбар’єрності, громадські організації, жителі громади

Крок 5 — оцінка результатів і впливу на людей

Крок 5. Перевіряти результат та вдосконалювати рішення

Важливо не просто порахувати, скільки заходів виконано, а перевірити головне: чи стало людям справді простіше користуватися просторами, послугами та можливостями громади. До оцінки результатів варто залучати Місцеву раду безбар’єрності, амбасадорів з безбар’єрності, громадські організації та самих жителів. Якщо моніторинг показує нові виклики або те, що певне рішення не працює належним чином, громада може оновити свої пріоритети та заходи.

Show Buttons
Hide Buttons