«ЗАБИРАЛИ ЗА ТЕ, ЩО ПОДИВИШСЯ В ОЧІ»
Херсонці розповіли журналістам про тортури та переслідування, яких зазнали від росіян. Здебільшого військові РФ забирали людей за українську музику, мову та підтримку ЗСУ.
«Вивозили за все, — згадує місцева мешканка Катерина. — Навіть коли йдеш, і в очі подивилася (російським військовим, — ред.), коли очима зустрілися випадково, то за це могли взяти документи і… Нелюди це. Це тварини».
За словами містян, росіяни розташовували катівні у будівлях СБУ, облдержадміністрації та відділку поліції.
«Знайшли пісню «Ой у лузі червона калина» чи якусь іншу, що людина дивилася на ютубі. І лупцювали так, що… Каже, я вже прощався з життям. Геноцид був. Справжній геноцид», — згадує місцева жителька Алла.
Забирати людей могли на кілька тижнів. А деяких викрадених херсонців не можуть знайти й досі. Відомо, що частину полонених росіяни вивезли в окупований Крим.
«Знайомий був у катівні лише 5 днів. Це мало. Бо люди сидять місяцями. І досі про них не знаємо. Є такі, про кого з початку війни не знаємо, де вони. У мене брат зник місяць тому», — каже жителька Херсона Алла.
Жінка розповіла, що її брат займається ремонтом пральних машин. Він зі своїм напарником віз на мікроавтобусі пралки клієнтам, коли росіяни їх забрали. Про місце перебування чоловіків наразі нічого не відомо.
КАТУВАЛИ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ І ҐВАЛТУВАЛИ
Херсонці розповідають, що російські військові викрадали голів ОСББ, оскільки ті мали інформацію про всіх мешканців.
Під час допиту росіяни застосовували електрострум, чоловіків сильно били. Люди розповідають про випадки зґвалтування.
«У нас голова ОСББ 12 діб просидів (у катівні, — ред.). Чоловік з жінкою. То жінку зґвалтували. А чоловіка ґвалтували та ще й електричним струмом катували. А після цього випустили, так вони три дні плакали… Оце, каже, витримати неможливо…», — розповідає херсонка Тетяна.
Місцеві намагалися не виходити на вулицю або робити свої справи швидко, щоб не потрапляти на очі російським військовим.
«Одного хлопця, підлітка, забрали на 16 днів, його дуже побили. Ребра, обличчя, все було побите», — розповідає місцева жителька Мар’яна.
«ЗАЛЯКУВАЛИ, ЩО ЗАБЕРУТЬ ДІТЕЙ ДО КРАСНОДАРА»
Журналістам «Слідства.Інфо» вдалося поспілкуватися з одним із херсонських партизанів. Олексій (ім’я змінено, — ред.) — поліцейський. Його батько — тероборонівець. Сусіди здали чоловіків ФСБовцям. Ті увірвалися рано вранці додому до Олексія.
«Вони любили у цей час, з 7 до 8 ранку, приїжджати. І добре, що приватний сектор. Я встиг двох друзів сховати у підвалі. А сам вийшов до них. Мене одразу не пустили додому. Провели обшук. Зайшли самі, а потім мене завели. Ну а там вже… Усі принади електрошоку по м’яких місцях…», — говорить Олексій.
Сестра поліцейського кілька разів телефонувала чоловіку. У розмові вона сказала, що батько чекає на нього. Окупанти захотіли затримати й батька. Тому запропонували піти на зустріч. Олексій розповів, що йому вдалося втекти від катів-росіян. Для того, щоб врятуватися, чоловіку довелося переховуватися у собачій буді.
«Я почав бігти. Добре, що район знаю. Одна бабуся погодилася мене сховати. Я зрозумів, що далеко не втечу, бо був у капцях… Я просидів у собачій буді разом з собакою 3–4 години, а потім переліз в інший дім», — згадує Олексій.
Чоловік розповів, що росіяни залякували його родичів і погрожували забрати дітей, якщо ті не скажуть, де він.
«Я телефонував до родичів. Росіяни залякували їх, казали, що заберуть дітей до Краснодара (місто в РФ, — ред.), якщо не прийду. Я розумів, якщо я прийду, то ніхто живим не залишиться…», — згадує чоловік.
А наступного дня Олексій дізнався, що військові РФ почали їздити на усі адреси, де колись він був.
«До всіх родичів їздили. Щоб я прийшов. На третій день уже дійшли до знайомих. І жорстко. Виламували двері… Усе, що могли, з техніки виносили», — каже Олексій.
«РАНО РАДІЄТЕ, МИ ЩЕ ПОВЕРНЕМОСЯ»
Під час окупації Олексій слідкував за переміщенням техніки та живої сили росіян. Він передавав інформацію українським військовим.
«Батько виїхав. Трохи оговтались. І продовжили працювати. Слідкували за переміщенням росіян, знаходили їхні бази та передавали інформацію на той бік, у СБУ, прикордонникам, колишньому керівнику», — каже Олексій.
Чоловік розповів, що не всі поліцейські Херсона погодилися співпрацювати з окупантами. А колаборантів вони знають поіменно. Більшість зрадників втекли з міста у перші дні так званої евакуації.
За матеріалами: https://goo.su/jvwFYz