Як уберегти психіку під час перегляду новин? Радить психотерапевт

Це поняття, запроваджене 1995 року, стосувалося більше людей, чиї професії пов’язані з допомогою тим людям, які пережили травму. Тобто це можуть бути психологи, співробітники ДСНС, поліції тощо. Тобто ті люди, які допомагають травмованим людям, які не безпосередньо беруть участь у цій травматичній події, а саме допомагають.

Ця травма може проявлятися в труднощах керування емоціями, емоційний стан може коливатися вгору й долі. Людям важко впоратися з цими емоціями. Це може бути відчуття заціпеніння або втоми, сонливості. Це можуть бути різні фізичні скарги, хронічні хвороби й болі, що не минають.

Люди в такому стані легко переключають увагу на якісь сторонні подразники, і це так само може призводити до ризику різних нещасних випадків.

Крім цього, травма свідка може проявлятися втратою сенсу життя. Очевидними можуть бути проблеми в стосунках із людьми, із сім’єю, із друзями, співробітниками, може бути надмірне занепокоєння щодо потенційних небезпек у світі. Людину починають дратувати ті явища, що раніше її не дратували, на що вона спокійно реагувала. А зараз ці явища можуть призводити до певного емоційного вибуху. І, відповідно, це також може призводити до розвитку більш глибинних порушень, таких як ПТСР, депресії тощо.

Якщо людина постійно переглядає в інтернеті чи по телебаченню різні травматичні події, це також може призвести до її травматизації.

Перш за все потрібно турбуватися про себе. Якщо ви щось переживаєте, цими переживаннями потрібно з кимось поділитися, не замикатися в собі, а намагатися з кимось поділитися. Це може бути хтось з ваших друзів. Є дуже багато різних телефонних гарячих ліній, де ви можете отримати консультацію. Ви можете звернутися до психолога, психотерапевта.

Вам потрібно турбуватися про своє здоров’я. Має бути нормальне харчування, нормальний сон. Тобто потрібно робити загальні речі, що будуть покращувати ваше самопочуття. Варто збільшити час свого відпочинку, мати певні фізичні навантаження, тобто не сидіти на одному місці. Тому що, коли ми переживаємо якийсь стрес (а перегляд травматичного матеріалу це є досить інтенсивний стрес), нам обов’язково потрібно, щоб була фізична активність. Якщо ми цього не робимо, то тоді ми це будемо набагато важче переживати.

Це може належати до нав’язливих спогадів. Як ми можемо з них переключитися? Знайти собі певну роботу, знайти собі якусь певну улюблену справу.  Можна виконати декілька психотерапевтичних технік, яких ми, психологи, психотерапевти, навчаємо людей і що допомагають нам усім цього позбутися.

Наприклад, можна уявити собі, що ви берете цю нав’язливу думку й  перетворюєте її на якусь книжечку, якийсь файл чи зошит, кладете в сейф і закриваєте цей сейф. Можна уявити собі, що ви сидите на зупинці, під’їжджає тролейбус – і ця ваша думка сідає в тролейбус і від’їжджає.

Але зверніть увагу на те, що коли у вас є такі прояви й симптоми, то добре було б звернутися по допомогу до спеціаліста. Тим більше, що сьогодні цієї допомоги є багато, вона доступна всім, вона доступна очно чи онлайн, і ви можете отримати професійну допомогу, що покращить ваш стан.

Було б непогано, щоб ви були в контакті з людиною, яка постраждала. Дуже важливо для психіки людини мати контакт зі своїми близькими людьми. Дуже важливо, щоб ви чітко оцінили ситуацію. Подумали, чим ви можете бути корисними, що ви можете зробити конкретно в цій ситуації? Наприклад, людину потрібно пролікувати – значить, домовитися з лікарнею, тобто подумайте заздалегідь покроково, що ви маєте зробити, якщо така ситуація трапиться.

Коли у вас є такі переживання, вам добре б знайти якусь діяльність, що буде надавати вам відчуття контролю. Тобто прописуйте собі певний алгоритм, що ви можете дійсно зараз зробити і що буде корисним, і те, що в сфері саме вашого контролю.

Досить часто, коли людина переживає інтенсивну стресову ситуацію (а перегляд цих відеожахіть – це інтенсивна стресова ситуація), може виникати почуття провини. Але потрібно чітко проаналізувати й усвідомити те, що є певні речі, на які ми маємо вплив, а є речі, на які ми не маємо впливу. Тут дуже важливо зрозуміти, що так буває в нашому житті, що ми потрапляємо в ситуацію, до якої б ми не хотіли, щоб узагалі хтось із людей потрапив. Але ця ситуація вже трапилася, і, зважаючи на це, треба проаналізувати, що ми можемо зробити надалі, що ми можемо зробити хорошого, що ми можемо зробити корисного?

Ми не можемо відповідати за все те, що відбувається навколо, тому що ми на те не маємо впливу.

Є відповідальність тоді в людини, коли ми завчасно знаємо, що відбувається, і ми не робимо нічого, щоб запобігти цьому. А те, що відбувається сьогодні в нашій країні, не залежить від нас, від нашого впливу.

Ми можемо, наприклад, зосередитися на цьому почутті, узяти аркуш паперу, узяти декілька кольорових олівців і на аркуші малювати те, що хочеться. Це можуть бути каракулі, не обов’язково це має бути малюнок на виставку. Таким чином ви вводите те, що переживаєте, назовні.

Ви можете це все виговорити. Узяти, наприклад, чашку або стаканчик і все, що думаєте, виговорити в цю чашку. Або ви можете взяти аркуш паперу й усі ці переживання виписати на папір. І цей папір зім’яти й кинути в стіну. Потім знов розгладити цей папір, знов зім’яти, знову кинути.

Головне завдання –  вивести те, що ви переживаєте, назовні, щоб воно у вас не залишилося всередині.

Максимально зменшити перегляд контенту з різним травматичним матеріалом. Чим менше ви будете з ним взаємодіяти, тим меншим буде ризик отримання цієї травми. Якщо ви з сім’єю постійно переглядаєте різні новини, різні такі матеріали, тоді краще домовитися, щоб хтось один із членів сім’ї це робив. Наприклад, сьогодні чоловік дивиться новини, завтра дружина, післязавтра донька. І вони переказують їх членам своєї сім’ї. Тоді ми навантаження, яке може призвести до виникнення цього розладу, будемо зменшувати.

Далі потрібно робити елементарні речі, щоб ваше фізичне тіло й ваша психіка були в оптимальному стані. Мається на увазі здорове харчування, зменшення  кількості різних стимулюючих речовин, які ми вживаємо, наприклад, кави чи цигарок. А крім цього, має бути повноцінний сон.

Фізичні вправи, медитації, тілесні практики допоможуть хоч трохи відмежуватися від травмуючих подій.