Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

У зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України, яка призвела до тимчасової окупації частини території України та внаслідок якої гинуть, отримують поранення, зазнають різних видів насильства діти, та відповідно до частини сьомої статті 30^-1 Закону України «Про охорону дитинства» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час воєнних дій та збройних конфліктів не досягла віку 18 років (повноліття) (далі – особа з числа дітей), що:

1) отримала поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнала фізичного, сексуального насильства;

3) була викрадена, депортована або примусово переміщена;

4) залучалася до участі у військових формуваннях;

5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;

6) зазнала психологічного насильства;

7) її батьки або один з них, інший законний представник зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) через отримані внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном;

8) була позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Статус надається органом опіки та піклування за місцем звернення чи за місцем виявлення дитини або особи з числа дітей місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р № 268 (зі змінами) дитина, яка постраждала через війну, має право на спеціальний статус.

Заяву потрібно подавати до служби у справах дітей (або безпосередньо до органу опіки та піклування при виконавчому комітеті міської/селищної/сільської ради).

• За місцем реєстрації/декларації місця проживання дитини (у тому числі як ВПО).
• За місцем фактичного звернення (якщо дитина не має реєстрації або проживає на території, де ведуться/велися бойові дії, або на тимчасово окупованій території).
• За місцем виявлення дитини (якщо вона без супроводу батьків).

За детальним переліком документів та допомогою звертайтеся до місцевої служби у справах дітей.

Подати заяву може:

• один із батьків;
• законний представник дитини;
• родич (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітній брат або сестра), вітчим, мачуха – якщо переміщення відбулося без батьків;
• представник органу опіки та піклування;
• особа з числа дітей.

Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи, зазначені в пункті 6 цього Порядку.

Для надання статусу один із батьків або інший законний представник дитини, або, якщо дитина переміщується без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють, один з її родичів (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування, або особа з числа дітей подає до служби у справах дітей заяву про надання статусу і засвідчені в установленому порядку копії документів.

Повний перелік документів можна дізнатися в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 р. №268 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n23).

Рішення про надання або відмову у наданні статусу приймає орган опіки та піклування протягом 30 календарних днів із дня реєстрації заяви, на підставі висновку комісії з питань захисту прав дитини.

Відмова можлива лише тоді, коли немає обов’язкових документів (крім випадків, коли документи витребовуються службою). Рішення про відмову можна оскаржити в суді.

Статус скасовується, якщо:

• виявлено неправдиві відомості;
• обставини не підтверджено під час досудового розслідування або судового розгляду.