«Україна для кожної дитини»: дізнайтеся, як прийняти дитину в родину

В Україні тисячі дітей зростають без сім‘ї та позбавлені батьківської турботи. Але для кожної дитини сім’я – це можливість зростати в любові та безпеці, відчувати турботу, долати разом труднощі. Сімейні форми виховання, усиновлення та послуга патронату можуть дати дітям стабільне майбутнє, а родинам — радість від турботи про інших. 

На платформі dity.gov.ua («Україна для кожної дитини») ви зможете дізнатися все про сімейні форми виховання, усиновлення та послугу патронату. Цей ресурс створений, щоб підтримати тих, хто хоче запропонувати дитині свою родину. Там ви знайдете покрокові інструкції, поради фахівців і необхідну підтримку на кожному етапі. 

Ви можете обрати той шлях, який підходить саме вам:

🔹 Усиновлення або “народження серцем” — прийняття дитини в сім’ю на правах рідної. Усиновлювачі мають такі ж права й обовʼязки щодо дитини, як і батьки.

🔹 Опіка/піклування: переважно для родичів, але й для тих, хто пройшов спеціальне навчання. Ви стаєте законним представником/-цею дитини та відповідаєте за її життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток. При цьому держава надає фінансову підтримку на утримання дитини.

🔹 Прийомна сім’я: це родина або людина, яка прийняла на виховання до 5 дітей. Тут діти отримують тепло, підтримку і мають можливість зростати та розвиватися в безпеці й любові. Держава виділяє кошти на утримання дітей.

🔹 Великі прийомні сім’ї (ДБСТ): беруть на виховання та спільне проживання не менше, ніж пʼять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. А держава виплачує грошове забезпечення батькам-вихователям, а також соціальну допомогу на кожну дитину. 

🔹 Патронат: тимчасовий догляд та реабілітація в сім’ї патронатного вихователя, що допомагає дитині відчувати родинне тепло, поки батьки долають труднощі. Держава оплачує роботу патронатного вихователя та виділяє кошти на утримання дитини.

Дізнайтеся, як прийняти дитину в родину, на dity.gov.ua. 

Кампанія «Україна для кожної дитини» здійснюється за підтримки Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, Міністерства соціальної політики України, ЄС та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС і ЮНІСЕФ.