«МОЛНІЯ»: ДРОН-КАМІКАДЗЕ, ЯКИЙ АТАКУЄ ХЕРСОНЩИНУ ЩОДНЯ. Правила безпеки для цивільних

ДРОН-КАМІКАДЗЕ "МОЛНІЯ" на землі

Херсонщина сьогодні — один із найнебезпечніших регіонів України. Лінія фронту проходить за кілька сотень метрів від житлових кварталів, і жителі області щодня перебувають під ударами. Серед зброї, яку росія застосовує тут найактивніше, — дрон-камікадзе «Молнія». Ворог використовує його не лише проти військових позицій, а й для атак на житлові будинки, транспорт і мирних жителів.

Цей матеріал адресований цивільним: він пояснює, що таке «Молнія», чому вона така небезпечна і що можна зробити, щоб знизити ризики для себе та своїх близьких. Знання — це теж засіб захисту.

ЩО ТАКЕ «МОЛНІЯ» І ЧИМ ВОНА НЕБЕЗПЕЧНА

«Молнія» — це дрон-камікадзе літакового типу, який росія масово виробляє та застосовує, зокрема, в Херсонській та Запорізькій областях. Попри примітивну конструкцію з фанери, дерев’яного каркасу та металевих трубок, цей апарат є надзвичайно ефективним і реально небезпечним для цивільних.

Головне, що треба розуміти: «Молнія» виробляється швидко, дешево і у великій кількості. Це дозволяє ворогу використовувати її щодня, в тому числі для психологічного тиску на мирне населення.

Ключові технічні характеристики
  • Тип: дрон-камікадзе літакового типу
  • Розмах крила: 1,3–1,5 м
  • Бойове навантаження: від 3 до 10 кг
  • Звук: майже безшумний (електромотор)
  • Наведення: оператор керує через відеокамеру в режимі реального часу
Чим може бути озброєна

Бойова частина «Молнії» регулярно змінюється та вдосконалюється. Зафіксовані такі типи:

  • Осколково-фугасна бойова частина — базовий варіант, руйнує конструкції, вражає осколками.
  • Протитранспортна міна (близько 10 кг) — для знищення техніки та інженерних споруд.
  • Запалювально-осколковий боєприпас — комбінована дія вибуху та займання.
  • Жовтий фосфор — запалювальна речовина, що горить при контакті з повітрям.
  • Термітна суміш — для підпалу споруд та антидронових захистів.

«Молнія» також адаптована як дрон-розвідник із камерою з 10-кратним зумом, а також як дрон-матка для перенесення FPV-дронів. З 2025 року Херсон атакують «Молнії» з оптоволоконним керуванням. Вони здатні летіти на дистанцію 20–25 км — такий дрон неможливо ані заглушити засобами РЕБ, ані завчасно виявити детектором. Це принципово нова загроза.

ЧОМУ «МОЛНІЯ» ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНА ДЛЯ ЦИВІЛЬНИХ

На відміну від багатьох інших ударних дронів, «Молнія» атакує цивільні об’єкти без прив’язки до пріоритетних військових цілей. Порада «не перебувати поруч з військовими об’єктами» тут не працює — ці БпЛА атакують багатоповерхівки та інші цивільні об’єкти.

«Молнія» майже безшумна. Електромотор не видає характерного звуку бензинових двигунів, тому почути її наближення в умовах міста дуже важко. Тільки коли дрон підлітає зовсім близько або летить дуже низько, можна почути звук, схожий на дзижчання рою комах або тиху роботу електричного скутера. На відміну від FPV-дрона, ви можете не встигнути відреагувати.

Херсонщина, крім того, часто використовується як «тренувальна зона» для нових операторів ворожих дронів. Через відсутність досвіду їхні дії можуть бути хаотичними та непередбачуваними — що робить загрозу ще більш невизначеною.

КАТЕГОРИЧНА ЗАБОРОНА: Не підходьте до збитого або впалого дрона! Навіть якщо апарат виглядає пошкодженим або нерухомим — він може містити залишки вибухової речовини або мати функцію самознищення. Деякі модифікації підриваються при спробі підняти їх або після певного часу. Тримайтеся на безпечній відстані та викликайте ДСНС (101).

«МОЛНІЯ» І ДИСТАНЦІЙНЕ МІНУВАННЯ

«Молнія» також використовується для дистанційного мінування та скидання так званих «їжаків» — металевих перешкод, призначених для зупинки техніки. Дрони, що виконують цю функцію, обладнані двома відсіками, у які закладають міни: протипіхотні «пелюстки» (ПФМ-1), саморобні вибухові пристрої («пряники») або інші невеликі боєприпаси.

Якщо ви виявили одну міну або підозрілий предмет на дорозі чи поруч із нею — їх майже напевно більше. По одній міні не скидають: у кожному відсіку дрона є кілька боєприпасів, і вони розкидаються по площі.

Окрема загроза для водіїв: якщо ваш автомобіль наїхав на «їжака» або підозрілий предмет на дорозі — негайно зупиніться та відійдіть від машини якнайдалі. Висока ймовірність, що десь поруч чергує FPV-дрон, завдання якого — уразити техніку, яка вже зупинилася. Техніка є пріоритетною ціллю, а людина поруч із нею — супутньою.

Правило мінної безпеки: У зоні підвищеного ризику категорично забороняється торкатися будь-яких сторонніх предметів, незалежно від їхнього вигляду. Навіть якщо предмет не схожий на міну — це ще нічого не означає. Єдино правильна поведінка: зберігати дистанцію, залишити місце виявлення, попередити інших та зателефонувати 101 (ДСНС) або 102 (поліція).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЦИВІЛЬНИХ: ЩО РОБИТИ

Якщо ви в автівці

  • Вимкніть музику та відкрийте вікно, щоб краще чути обстановку.
  • При виявленні дрона — з’їдьте вбік, зупиніться і швидко залиште автівку. Домовтеся з пасажирами заздалегідь: бігти у різні сторони.
  • Не паркуйтеся поруч із об’єктами критичної інфраструктури, АЗС, адміністративними чи військовими об’єктами. Залишайте машину подалі від інших автівок – скупчення транспорту привертає увагу.
  • Якщо наїхали на підозрілий предмет або почули хлопок під колесом — негайно залишіть машину та відійдіть убік. Будьте обережні, щоб не наступити на міну.
Захист вдома
  • Перед виходом з дому перевіряйте офіційні джерела, де повідомляють про появу БпЛА. Не виходьте на вулицю, не стійте біля вікон і не виходьте на балкон під час активності дронів.
  • Зміцніть вікна захисною плівкою, книгами, мішками з піском тощо.
  • Дотримуйтеся світломаскування вночі — закривайте вікна щільними темними шторами.
  • Зніміть із даху супутникові антени — дрони їх атакують.
  • Приберіть предмети зі скла — осколки при вибуху можуть завдати серйозних травм.
  • Обираючи місце в оселі для укриття, враховуйте не лише дві стіни, а й міцність даху — «Молнія» може атакувати зверху.
  • Тримайте зачиненими міжкімнатні двері постійно — це додатковий захист від ударної хвилі, осколків та полумʼя.
Чого цивільним не робити категорично

Не намагайтеся збити «Молнію» зброєю. «Молнія» має до 10 кг бойового навантаження. Навіть при влучанні вибух може завдати шкоди на значній відстані.

  • Не чіпайте збитий дрон і не підходьте до нього — можлива бойова частина, самопідрив або хімічне навантаження.
  • Не публікуйте фото та відео з місць ударів — це допомагає ворогу оцінити ефективність атак і скоригувати наступні.
  • Не чіпайте незнайомі предмети на землі, навіть якщо вони не виглядають підозріло.
  • Не знімайте і не публікуйте фото місць роботи мобільних вогневих груп, систем ППО та місць падіння дронів.
  • Не поширюйте неперевірену інформацію про активність дронів — це провокує паніку.

КОНТАКТИ ЕКСТРЕНИХ СЛУЖБ

  • 101 — ДСНС (пожежа, знахідка боєприпасу)
  • 102 — Поліція
  • 103 — Швидка допомога
  • 112 — Єдиний номер екстреної допомоги

«Молнія» — це не просто черговий дрон. Це зброя, яку росія використовує для систематичного терору мирного населення Херсонщини. Вона дешева у виробництві, постійно вдосконалюється, майже безшумна і здатна нести різні типи боєприпасів — від осколкових зарядів до мін і запалювальних сумішей. У 2025–2026 роках з’явилися версії з оптоволоконним керуванням, яке неможливо заглушити жодним наявним у цивільних пристроєм.

Цивільні не можуть протистояти «Молнії» технічно. Але вони можуть знизити ризик: моніторити оповіщення, правильно поводитися при виявленні дрона, захистити своє помешкання і знати, чого не робити ні за яких обставин.

Якщо ви живете на Херсонщині або в іншому прифронтовому районі — поділіться цим матеріалом із сусідами, родичами, знайомими. Правила безпеки мають знати всі. Інформація рятує життя.

За матеріалами Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Херсонської області

Show Buttons
Hide Buttons