Звуки війни: як допомогти дитині не боятися сирени й гучного гуркоту
Наші діти прокидаються від вибухів за вікном. Їм страшно. Страшно і нам, дорослим.
Підтримати дитину і допомогти їй впоратися зі страхом допоможуть поради дитячої й сімейної психологині Світлана Ройз. Вона, зокрема, радить діяти за таким алгоритмом:

Дорослий фіксує і пояснює ситуацію:«Я бачу, що ти боїшся. Цей звук справді лякає, але він означає, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Про нашу безпеку дбають – тож і нам треба подбати про себе і йти в укриття».

Дорослий сигналізує дитині про підтримку й пропонує дію:«Я з тобою і буду з тобою весь час. Хочеш, я візьму тебе на руки, а ти візьмеш свою іграшку (воду, домашнього улюбленця)?»

Дорослий акцентує, що загроза минула, і відзначає силу дитини:«Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались».

Далі «будуємо» місток до наступних дій: для цього запитуємо дитину про те, що будемо робити далі, коли вийдемо з укриття.
Це поради працюють не тільки для дітей, а можуть бути корисними й для дорослих.





За матеріалами Міністерства охорони здоров’я України