Торгівля людьми, домашнє насильство, гендерне насильство – проблеми, специфіка

Торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина.

Ознаки торгівлі людьми –  вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Кваліфікуючими ознаками торгівлі людьми є вчинення злочину:

• спрямованого щодо неповнолітньої чи малолітньої особи;
• щодо кількох осіб;
• повторно;
• за попередньою змовою групою осіб або організованою групою;
• службовою особою з використанням службового становища або батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками;
• поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства;
• спричинив тяжкі наслідки.

Форми торгівлі людьми

• сексуальна експлуатація;
• втягнення у злочинну діяльність;
• залучення в боргову кабалу;
• усиновлення (удочеріння) з метою наживи;
• використання в збройних конфліктах;
• примусова праця;
• примусова вагітність;
• вилучення органів;
• проведення дослідів над людиною без її згоди.

Відповідальність за вчинення торгівлі людьми

Торгівля людьми – це злочин, який карається позбавленням волі згідно з Кримінальним кодексом України.

Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Дії  вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Вищезазначені дії вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні та багатьох інших країнах світу. Стаття 149 Кримінального Кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.

Якщо Ви потрапили у ситуацію щодо торгівлі людьми
ЗВЕРНІТЬСЯ ПО ДОПОМОГУ:

Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів:

527 – безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні

0-800-505-501 – безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні

Безкоштовна телефонна «гаряча лінія» Національної поліції України – 0-800-50-0202 (щоденно, з 08:00 до 20:00)
За необхідності громадяни можуть надіслати до Національної поліції України відповідні письмові звернення на електронну поштову адресу: pg.npu@police.gov.ua
У разі наявної інформації про вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення чи настання іншої події, яка потребує негайного реагування поліції можете також звернутися на телефонну спецлінію поліції «102», функціонування якої забезпечено цілодобово.

18 жовтня  – Європейський день боротьби з торгівлею людьми.Цей День був започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності та небайдужості громадськості до такого явища як торгівля людьми.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Домашнє насильство є серйозним порушенням прав людини, що вкорінене в нерівності між чоловіками та жінками й гендерній дискримінації. Проблема насильства щодо жінок актуальна для всіх країн і суспільств без винятку. Домашнє насильство позначається на жінках і чоловіках, хлопцях і дівчатах. Однак світова статистика свідчить про те, що домашнє насильство нерозмірно зачіпає жінок.

У 2019 році проведено  опитування під егідою ОБСЄ з питань насильства щодо жінок для визначення масштабів, яких проблема насильства щодо жінок набула в Україні. Згідно з даними дослідження:

• 67% жінок стверджують, що з 15 років зазнавали психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку свого партнера чи іншої особи. Найчастіше кривдниками є колишні партнери.
• Більшість жінок, що зазнавали насильства з боку свого нинішнього чи колишнього партнера або іншої особи, не зверталися до поліції з повідомленнями про найбільш серйозні випадки фізичного та/або сексуального насильства.
• 64% вважають насильство щодо жінок поширеним явищем. 41% опитаних жінок вважає, що якщо чоловік проявляє насильство щодо дружини, то ця ситуація має вирішуватися всередині сім’ї.

Важкий емоційний та психологічний стан, спричинені війною, можуть стати каталізаторами домашнього насильства. Воєнні дії, різноманітні економічні та соціальні чинники додають психоемоційне навантаження і домашнє насильство відбувається навіть у тих сім’ях, де ніколи не було.

Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на території Херсонського району на постійній основі проводиться відповідна робота, яка вже дала позитивні результати.

Упродовж 2024 року до управління соціальної політики Херсонської РДА від Херсонського районного управління поліції  надійшло  207 повідомлень про факти вчинення домашнього насильства. Із  загальної кількості 159 повідомлень (76,8%) щодо жінок, 45 –  щодо чоловіків (21,7 %),  3 – щодо дітей (1,5%). Протягом 2023 року повідомлень було 258, відповідно, показник знизився на 20%.

Ґендерно зумовлене насильство – це насильство, яке вчиняється до людей через їхню стать або стосується переважно людей певної статі. Це крайній вияв дискримінації за ознакою статі, жертвами якого найчастіше стають жінки. Одна з найголовніших причин такого насильства – це ґендерна нерівність у суспільстві, де чоловіки зловживають своєю владою щодо жінок.

Гендерно зумовлене насильство під час війни, найчастіше, це зґвалтування та інші форми сексуального насильства (примусове оголення, обшуки з роздяганням, інші публічні приниження).

Ґендерно зумовлене насильство виокремлюють в окремий вид насильства, тому що це є специфічною групою. Як показує практика в Україні та світі, ґендерне насильство чинять саме щодо жінок і саме тому, що вони є жінками. Оскільки група є специфічною, потребується спеціальнийо захист і підхід до надання допомоги постраждалим.

Якщо ви постраждали від насильства, необхідно звернутися по допомогу зателефонувавши:

102 – поліція або звернутися особисто до відділу поліції та написати заяву про факт вчинення насильства.

1547 – гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статті та насильству стосовно дітей.

0 800 500 335 (стаціонарний телефон), 116 123 (з мобільного телефону) – Національна “гаряча” лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.

0 800 500 225 (стаціонарний телефон),  116 111 (з мобільного телефону) – Національна гаряча лінія для дітей та молоді.

0 800 213 100 – Єдиний контакт центр системи безоплатної правової допомоги / +38 (044) 363 10 41 для дзвінків з-за кордону (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).